Somnium

Chapter 8

- Гаразд. Дай мені свій телефон.

Мінхо лізе в кишеню джинсів за телефоном і передає його до рук Джисона; їх пальці ледь відчутно стикаються, і Мінхо чомусь впевнений, що Джисон не
упустив цю маленьку деталь.

Джисон швидко друкує свій номер у контактах Мінхо, робить короткий продзвон і, переконавшись, що все гаразд, повертає телефон власнику.

- Тоді, мабуть, ще побачимось, хьон, - киває він, ховаючись за хвірткою.

Мінхо піднімає йому вслід долоню.

- До зустрічі, Джисон.

Після того, як тонка висока постать Джисона зникає в одному з під'їздів, Мінхо ще кілька хвилин стоїть на холодному повітрі, намагаючись осмислити те, що сталося. Все це погано вкладається в голові і чим більше проходить часу тим сильніше Мінхо здається, що він просто щось собі додумав. Що Джисон насправді не такий схожий, що історія з братом - чистий збіг. Що те, що він приїхав сюди до батьків, зовсім не означає, що він знімає власне житло десь у центрі; і взагалі-взагалі нічого не
означає.

Але дивне відчуття, що давить, що виникло в грудях Мінхо в той момент, коли він побачив цей профіль у цілодобовому магазині, відчайдушно переконує його, що
все це відбувається насправді.

Вперше за довгий час Мінхо шкодує, що кинув палити.

Його звуть Хан Джисон.

***

...і цей густий-густий запах тютюнового диму, що клубиться в самій горлянці, сповзає нижче по трахеї, що роздряпує зсередини легені. Огидне задушливе почуття брудного повітря, яке неможливо
вдихнути, і дивний гіркий присмак, що розтікається язиком. Пече зсередини перенісся. Черговий короткий вдих застряє десь у грудях і рветься назад хрипким кашлем. Дуже боляче у горлі.

Джисон підривається на ліжку, часто й глибоко дихаючи. Його ноги, що заплуталися за ніч у ковдрі, неприємно гарячі та липкі; шию та скроні покривають дрібні
краплі поту, що виступив. Джисон проводить руками по волоссю, намагаючись скинути з себе павутинну мани, але відчуває тільки, як часто стукає серце в грудях.

Він здається собі загнаною в пастку мишею, і не може зрозуміти, звідки взялося це відчуття.

У прорізі широко відчинених дверей з'являється фігура Фелікса.

- Джи, все окей?