Вельмишановне журі, шановні слухачі!
У сучасних умовах особливо актуальним є дослідження українського експорту овочевої продукції як форми реалізації експортного потенціалу, виявлення взаємозв'язку із факторами, що його визначають, та розробка заходів щодо розвитку експортного потенціалу ринку овочевої продукції. (слайд 2)
Об'єктом роботи є процеси формування та розвитку експортного потенціалу ринку овочів.
Предметом – сукупність теоретичних, методичних і науково-практичних питань формування та розвитку експортного потенціалу ринку овочевої продукції України. (слайд 3)
Мета роботи – надання рекомендацій щодо формування та розвитку експортного потенціалу ринку овочевої продукції України із застосуванням теоретико-методичних підходів.
Новизна роботи полягає унабутті подальшого розвитку застосування методичного інструментарію оцінки експортного потенціалу вітчизняного ринку овочевої продукції з метою з'ясування основних факторів його формування,а також визначення пріоритетних напрямів підвищення ефективності експортної діяльності на мікро рівні з урахуванням тенденцій розвитку вітчизняного ринку овочів.(слайд 4)
Робота складається з трьох розділів.
У першому розділі «ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ФАКТОРИ, ЩО ЙОГО ВИЗНАЧАЮТЬ» з'ясовано, щоекспортний потенціал має двоєдину природу, оскільки базується як на національному підході до визначення можливостей виробництва, так і на врахуванні конкурентних умов світового ринку щодо реалізації виробленої експортної продукції. Тому до внутрішніх чинників слід віднести, передусім, ресурсно-сировинний потенціал, можливості виробництва і кадрове забезпечення, науковий та інвестиційно-інноваційний потенціал, законодавчу і нормативну базу та діяльність державних установ. Зовнішні чинники – це чинники ринкової дії — ємність та кон'юнктура ринку і умови конкуренції на ньому та інституціональний чинник як система міжнародних інститутів з координації світових торговельних потоків (рис.1.1) (слайд 5).
Провідними країнами світу з виробництва овочевої продукції у період з 2009 по 2016 рік були Китай – 160,5 млн. т., Індія – 31,9 млн. т, В'єтнам – 10,3 млн. т., Нігерія – 6,4 млн. т., Філіппіни – 4,9 млн. т. Частка України у світовому виробництві становила лише 0,4 %. (табл.1.1).(слайд 6).
Проте, незважаючи на незначну (0,4%) частку світового виробництва овочів Україна має значні переваги у виробництві та реалізації овочів за рахунок значної урожайності культур (189,1 ц/га в 2016 р.) порівняно з іншими країнами світу. Одним із резервів збільшення виробництва овочів в Україні є можливість збільшення посівних площ до рівня 2009 р. – 7,4 млн.га.
