Торкнутися пензлем до серця

Подарую тобі ключ від серця

- Ти такий милий, коли соромишся... - прошепотів Субін.

- Субіне... Не варто було це робити тут... - простяг Йонджун.

- Чому? Я думав, тобі сподобалося. - хихикнув Бін і поцілував його в плече. - Принаймні мені так здалося, судячи з твоїх вчорашніх реакцій.

- Мені сподобалося, просто... Ну... А якби батьки, як Бомгю помітили?

- Перестань. Ми сказали, що зустрічаємося. Вони мають розуміти, що всі пари так роблять. І я... - Су різко повернув Джуна до себе обличчям і посадив на стільницю. - Я ні про що не шкодую... Я б із задоволенням повторив би це. І не один раз...

Гарячі губи молодшого залучили Йона до пристрасного поцілунку, від чого по його шкірі пройшов електричний розряд. Йондун ніжно провів долонями по плечах і шиї Біна і запустив пальці однієї руки в його густе м'яке волосся кольору морської хвилі. Під атаку долонь Субіна потрапили сексуальні, на думку моделі, стегна старшого та плаский живіт. Йонджун поспішно перервав поцілунок, залишивши останній чмок на щоці Біна. Його щоки і вуха палали червоним, а очі нервової бігали.

- Зараз Бомгю спуститься і побачить.

- І чорт з ним. Вже не маленький. - відмахнувся Су. - Як прийде, так і піде.

- Ну, Бін-і! Мені ніяково! До того ж, я ще посуд не домив. - Джун зіскочив зі стільниці і повернувся до раковини.

- Як скажеш, коханий. - ці слова змусили вуха Йонджуна знову почервоніти.

- Що ти сказав? - він повернувся до молодшого, але той лише блиснув чарівною усмішкою. - Як ти мене назвав?

У цей момент до них спустився Гю. Він говорив по телефону, тому, сказавши Субіну, що чекатиме на вулиці, швидко пішов геть. Йонджун стиснув губи в одну лінію, відчуваючи метеликів в животі. Він сказав "коханий"?! Яке дивне відчуття... Але приємне. Су теж швидко зібрався і знову підійшов до Джуна, коли той закінчив з прибиранням на кухні.

- Мені, на жаль, не по дорозі до твого дому, я не зможу тебе відвезти. - повідомив Су. - Я викличу тобі таксі. Чи зачекаєш мене тут?

- Ні. Мені додому треба. Я й так затримався. - похитав головою Джун.

- Я тебе не виганяю, але як знаєш. - знизав плечима Субін. - І ще... Тримай.  - Бін узяв його за руку і вклав у його долоню зв'язку ключів. - Це тепер твоє.