Світ Пена

Шалава 10

Я:Я не можу чекати. Я піду їм допомогти!
Генрі:Фібс! Ні!
Я:Він ранить їх. Йому потрібна я!
Генрі:Стій!Він... Нікому не відомо,що з тобою буде.
Я:Облиш мене.
Я присферилась до моря.
Пен:Повернулась таки.
Я:Хотів усе обговорити... Я слухаю.
Сніжка:Фібі,що ти робиш?
Реждина:Він вб'є тебе!
Я:Не вб'є!
Реджина:З чого ти взяла?
Я:Та тому що... Ааааааа... Все складно. Я не можу...
Емма:Фібі,скажи нам правду.
Я:Мам...Я... Не зараз. Гаразд Пен,хотів поговорити,поговорімо.
Він підійшов до мене,торкнувся двома руками до мого підборіддя та підняв голову.
Пен:Розумничка. - Схопив він мене за талію,посміхнувся

та за мить ми розчинились у повітрі.
Пов:Емма:
Сніжка:Вони знайомі?
Реждина:Схоже на те. Але мені здається між ними є дещо більше.
Я:Що ти маєш на увазі?
Реджина:Іскра. Ти не бачила,як вони дивились один на одного.
Сніжка:Вони рідня,а те що ти кажеш - повна дурня.
Реждина:Еммо,як вони ладили на острові?
Я:Не знаю як це сказати,але він слухався її.
Реджина:От же ж...
Сніжка:Та поясніть мені хоч би щось!
Реджина:Та що не зрозумілого,вони... Краще нехай вона сама скаже.
Я:Спершу знайдімо їх. Зберемо всіх, розділимося.Підемо в заборонений ліс.
Пов:Фібі.
Ми з'явились біля якогось озера
Я:Я ще ніколи тут не була.
Пен:Це за криницею. Я прийшов поговорити на рахунок Лорі... Вона
Я:Не виправдовуйся. Ви трахались так,що і твої,і її стони було чути на весь табір,а ти, навіть, не опирався.
Пен:Дай пояснити.
Я:Та навіщо це мені?
Пен:Просто вислухай,можеш не пробачати мене,можеш забути,але спершу я хочу щоб ти знала. Лорі підсипала мені віагру,у великій дозі. Стриматись шансу не було це 0.001 % зі 100 - практично неможливо. Вибач, я... Чорт! Я повний балван! - Почав зриватися на крик він - Фібс,ти мене хоч розумієш?
Я:Розумію та вибачаю,але в мене до тебе інше запитання. Чому ти не сказав,що ми рідня? Ти знав,що я твоя прапраправнучка і не сказав.
Пітер тільки мовчав у відповідь.
А я продовжила :Ти все знав,та не давав мені поговорити з батьками. Ми зустрічались,мабуть,ще трохи і одружилися б,а ти тримав би це в таємниці.
Пен:Я справді покохав тебе,немов вперше,ця думка мене мучала,але я відкидав її постійно,згадував,що я лиходій.
Я:Тобі понад 360 років. Можна дізнатись точне число?
Пен:369. Гарне число. В ньому я і трактористом стати можу,а ти ще й раком в подарунок.
Я:Ці підкати зараз недоречні... Дідугане!
Пен:Ти і досі злисся?
Я:Так!
Пен:Я покинув острів заради тебе знаючи,що... Аааа,чорт! Ти навіть не думаєш що може зі мною трапитись.
Вмить з'явилась Реджина,Еммма та бабуся з дідусем(Білосніжка та ''Прекрасний принц'')
Реджина:От же ж гамнюк. Еммо,на рахунок три. Один! Два!
Я:Ні! Облиште його! - Я стала перед ним,щоб закрити,але за секунду його вже не було.
Реджина:Фібі,ти взагалі здуріла!
Сніжка:Ти захищаєш його,але він лиходій.
Я:Ви нічого не розумієте! - Я впала на коліна,мої очі наповнювались сльізьми.
Реджина:О ні... Ні!Ні!Ні!
Емма:Реджино,ти можеш пояснити?
Реджина:Я добре знаю цей тримтячий голос та погляд... Та ти взагалі здуріла! Закохатись у старигана,лихого та...
Я:Та замовкніть ви! Я не знала,що ми родичі,інакше б не... І в цьому ви винні,адже не познайомили мене з ним,якби все було по іншому,я могла все змінити.
Емма:Справа в іншому. Ми не спіймали його.
Реджина:Нічого страшного,він не протягне тут,він прикований до острова,а якщо ми накладемо закляття - Сторібрук поглине його цілком і повністю.
Емма:Хороша ідея.
Реджина:Я знала,що ви одобрите,тому вже зробила це. Дні 2-3 і йому капець, хіба що він втече назад на острів,що сам він без сторонньої допомоги не зробить. Йому просто не впоратись.
Сніжка:Реджино,у неї є почуття до нього - це не правильно.
Девід:Сніжко,так буде краще для нас всіх.
Я:Та що ви розумієте... Пен! Пен,чорт забирай. - Я відсферилась від них так,щоб вони мене не знайшли - до Августа. Ми були хорошими друзями,тому не думаю,що він мене видасть і навіть допоможе.
( Хто не пам'ятає,Август - дорослий Буратино(старший 25 років)).