Ще, як на світ благословлялось

От скажи, чому ми бога називаємо всесильним, чому ми віримо, що він все може. А й справді - може! Та чому? В чому його сила? Та в тому що він повсюдно! Всюдисущий, кажуть, - і правильно. Всюдисущий. А як ще можна всім керувати і управляти, як не в такий спосіб. Тільки всюдисущий і може бути всемогучим. Значить, первопочатково бог у всьому, в тому числі, в кожному з нас. Ми навіть знаємо його пристанище - душу. То що ж і кого, нам шукати? Інша справа: чи достатньо чисто в тій душі. Душа, - то, справді, світлиця. Не треба долати далекі шляхи і стукати навмання в чужі двері, приберись у власній світлиці. Відкрий в ній двері для любові і добра і бог сам стане на твоєму порозі. І не в нагороду тобі, а тому, що таке співіснування є необхідною умовою співтворення. Ти не раб безсловесний. Ти співтворець на цій землі.