Якщо ваш молодий чоловік каже вам: «Просто повеселимося нашою компанією, нічого більше», то скоріш за все, вам доведеться забирати його з нічної вечірки.
Чонгук хмуро оминає охоронників клубу, позаду нього йде Намджун, разом з яким вони культурно пили пиво під бій боксерів по телевізору. Був ще Юнгі, але він пішов трохи раніше й не застав цієї картини.
А саме те, як Чон направляється до барної стійки й дуже вчасно ловить свого хлопця. П'яного Техьона видно здалеку. Чому?
Тому, що милий Бембі Чонгука, його постійно бентежне від фразочок й несміливо цілуючи в коридорах університету оленя, танцює прямо на поверхні стійки й у все горло кричить слова пісні. Добре хоча б, що двигається цілком пристойно, якщо метання туди-сюди й стрибання можна назвати танцем. Бо його друг Чімін відверто трясе дупою, а інший член цієї трійки – Сокджин, іноді шльопає по цій самій дупі й сам іноді рухає стегнами. Все на тій же барній стійці, між іншим.
Чонгук зупиняється удвох метрах від цього цирку, гірко зітхає, тре перенісся й підходить ближче, щоб в потрібний момент стомлений Кім впав прямо йому в руки. Ніби ангел з небес звалився. Й одному Чонгуку відомо, що насправді – це просто пияка диявольський.
– Моло-о-одий чол-ловік! – обурюється Техьон, зовсім не впізнаючи власного хлопця. – Верніть мене на зем... – гикає, – землю негайно! Й не розпускайте руки! Я зайнятий своїм Гук-і...
– Як можна було так напитися? – махає головою Чонгук, не звертаючи увагу на слова свого хлопця й міцніше притискаючи до себе.
Намджун тим часом спускає з барної стійки інших членів КПК. Й, якщо Чімін сходить цілком рівно, то Сокджин буквально навалюється на бідного Джуна, підбиваючись під бік.
– Відпусти мене, кому кажу! – шипить Техьон, сіпаючись.
– Та я і є твій Гук-і, заспокойся, – шикає на нього Чон.
Бембі жмурить очі в недовірі й змащеними рухами хапає його за голову, нахиляючи ту трохи вправо, щоб відкрити вигляд на невелике, вже таке рідне й заціловане ним самим, татуювання за вухом. Кім звісно міг й сорочку чужу розстібнути, щоб побачити малюнок під серцем, але поки в очах неприємно миготить світло й хочеться до туалету, на більше він не здатний.
– Так, це мій Гук-і, – задоволено муркотить Те й сам тепер лізе до шиї свого хлопця.
– Чому ви так напилися? – питає Намджун, тим часом тактовно поклавши руку вище талії Джина й підтримуючи хлопця, що хитається.
Чімін фиркає:
– Ви, мужики боксерські, ні чорта не розумієте... – й для головного п'яного тусовника цієї й будь-якої іншої ночі його мова розбірлива.
– А ти хто, зірка моя? Чи не хлопець раптом? – саркастично кидає Гук.
В них свої, особливі й дивні відносини. Обидва кохають Те, але один одного від чогось – не дуже. Пак при першому знайомстві з новим хлопцем свого друга скептичним поглядом оглянув цю гору м'язів, зовсім не схвалюючи. Був вже в його милого Те-Те спортсмен, та сплив.
– Ми відзначали ірода, що пішов! – подає голос Джин.
– Якого ірода? – дивується Намджун.
– Мого! Ну... тобто вже не мого... – запинається Сокджин, з яким п'ять годин тому розійшлися по короткому смс. – Ну ось, мене кину-у-ули... – знову лунають завивання, що притихли після другої пляшки.
Наша пісня добра, починаймо її знову.
Джун, який всього лише хотів дізнатися причину того, що відбувається, а не ворушити чужі рани від страждань по черговому невдалому коханню (яке виявилося «дідьком лисим», як сказав Чімін), притискає до себе й гладить по кудлатій маківці Джина.
– Так, все зрозуміло, – Чонгуку тут знаходитися не дуже хочеться, він не обожнювач надто гучних місць, – Намджун, зможеш відвезти на таксі цього героя-коханця? Вам з ним в один бік міста, а мені з Те та Чіміном зовсім в інший.
Чон знає наскільки відповідальний й добрий хлопець його друг, тому зовсім не боїться довіряти тому одного з трьох маленьких п'яниць.
– Без проблем, – киває жалісливий Намджун й вирішує дізнатися потрібну адресу по дорозі в Сокджина.
Чімін, що насупився в черговий раз незрозуміло від чого сам йде за Чонгуком, на чиїх руках вже закрив очі Техьон. Біля клубу як раз чекає таксі, звідти нещодавно вийшла парочка, й Намджун швиденько сідає в нього разом зі своїм багажем. В клуб заходив без нічого, а назад вже так не вийшло.
З всіх трьох саме Джин пив більше всіх й страждав теж, так що рішення, хто першим відправиться додому, навіть не обговорюється. Його вимушений супутник називає адресу й відкидається на спинку заднього сидіння. Він намагається зберегти спокій всупереч всій дивній ситуації.
Водій і в вус не дме. Напевно, за час роботи й не на такі кадри надивився, а тому спокійно веде машину.
– Ось скажи, хіба я поганий? – привалюється Сокджин під бік боксера.
– Ні, не поганий, – заперечує Джун, розуміючи, що зовсім не хоче сліз цього милого хлопця, нехай навіть зовсім його не знає.
– Тоді негарний? – друге питання, але вже з плаксивою інтонацією.
– Гарний, Джин-і, гарний, – Намджун знову гладить його по голові, сподіваючись, що на ранок хлопець нічого не згадає: ні дотиків, ні лагідної форми імені.
Інакше боксер згорить від сорому.
Але варто помітити, що він зовсім не бреше. Сокджин насправді дуже гарний. Напевно без опухлих від сліз очей та тверезий – мрія кожного хлопця.
– Тоді чому всі мене кидають? – подібно дитині дує губки й хмуриться, не відлипаючи від такого теплого тіла. – Я їм все, а вони мені смс дурне...
– Значить, дурні, – легко пояснює Джун, радіючи, що хлопець хоча б не плаче.
– А ти дурень? – неочікувано питає Джин, підіймаючи висохлі від сліз очі й заганяє в глухий кут.
– Е-е... Ні, – ніяковіло посміхається боксер.
Хто-хто, а Кім Намджун – живе просування стереотипу про низький інтелект спортсменів. Навіть на рингу розвинені мізки не вибили.
– Тоді покличеш мене на побачення?
– Спитай, коли будеш тверезим, добре? – ледве не ласкаво й ніжно відповідає Намджун.
Сокджин, ніби як задоволений відповіддю, затихає й прикриває очі, укладаючи голову на чуже плече. «В колишнього одна шкіра та кістки, а тут приємно...» – миготить в голові п'яниці.
В університетському гуртожитку, перебудивши своїх сусідів по кімнаті лайкою, спокійно спить Чімін, прямо в одягу, розвалившись на вузькому ліжку.
На другому кінці міста великий мученик Чонгук намагається втихомирити Бембі, що різко вирішив «побешкетувати» під кінець веселої ночі суботи.