В полоні твоїх поцілунків

~3~

Макс відвіз мене дійсно додому але під будинком він зачинив двері машини і я не на жарт перелякалася.
-Я хочу щоб ти мене вибачила.-ледь не шепотом говорив він і нахилився ближче до мене.
-Та ладно. Я не ображаюся. Я тоді була лише в 9 класі.
-Поля, я серйозно.-він сказав це так ніжно, що мені мурашки по шкірі пішли.
-Я теж серйозно. А тепер відчини двері, я вже піду.
Він відразу ж відкрив двері і допоміг мені вийти. Біля входу на моє подвір'я він ще раз зупинив мене. На вулиці ледь вже виднілося, тому я добре бачила його лице.
-Ти сьогодні дуже красива. А це плаття, це просто бомба.-він провів мене своїм поглядом а я й не знала що мені сказати.
-Спасибі. Я вже піду.-він посміхнувся і скинув свою джинсовку.
-Візьми, а то холодно.
-Я і так вже йду.-він взяв і накинув свою куртку мені на плечі.
-Все одно, до дверей ще як мінімум 10 метрів і 20 сходинків. - ми почали сміятися і я настільки в ньому зацікавилася, що мені хотілося ще і ще з ним говорити.-Солодких тобі снів.
-Спасибі.-я відчинила хвіртку і зайшла на подвір'я. Я бачила, що він чекав доки я не зайду в дім.
Коли я зачинила за собою двері, я повірити не могла що це той самий Макс якого я знаю.
Мені і справді сьогодні сподобалось з ним. Але в глибині серця я добре знала, що ми не можемо бути разом. Тому що він може використати мене як і всіх інших. А я хочу по іншому.

Я проснулась десь під обід. Тільки-но я відкрила очі зразу побачила його куртку і згадала всі вчорашні події.
Я спустилася вниз по сходах на кухню. Там була мама і щось готувала. Батька не було.
-Привіт, мамо.
-Привіт доню. Ну розповідай, як там пройшла вечірка?-з мамою в мене були досить дружні стосунки, тому ми могли говорити про все у світі.
-Чудово, було весело.-сказала я.
-Мені Симон казав, що не зміг тебе забрати. Але я так зрозуміла що ти не на таксі приїхала. - мама хитренько посміхнула і я зрозуміла, що вона бачила куртку Макса.
-Мене привіз друг. Ну не зовсім друг. - мама знала про Макса і про всі його витівки.-Пам'ятаєш того Макса з яким ми зустрілися минулого року на відпочинку в Бельгії?
-А що це він так вирішив приділити тобі увагу. Мені пригадується,що ви не дуже в хороших стосунках.
-Я тоже так думала, але вчора він вибачився за все.
-Поля, це твої справи, але будь з ним обережна.-відразу застерегла мене мама.
-Мам, я лише відам йому куртку і надіюсь, що більше з ним бачитися не буду.
Після нашої розмови мама поїхала по справам,скажавши що її не буде до вечора. Але мама залишила мені сніданок,чому я була дуже рада.
Я смачно поїла і пішла до своєї кімнати. Вдягла шорти і топ,застелила ліжко і заховала плаття в гардеробну, щоб пізніше відвезти в хімчистку.
Тоді я вирішила якось зв'язатися з Максом і домовитися про зустріч щоб віддати куртку.
Це було не важко. Адже у соц мережах є всі підлітки. У нього було багато фотографій, але вони всі були в чорно-білих тонах. Тоді я вирішила йому написати.
"Привіт, це Поліна. Я надіюся ти ще пам'ятаєш, що відав мені свою куртку. Я хочу тобі її повернути. Ми можемо сьогодні зустрітися?"
На відповідь довелося чекати не довго. Він лише через кілька хвилин відписав.
"Привіт, звісно, що пам'ятаю. Я тобі її відав лише заради того щоб зустрітися."
Його впевненість мене почала лише злити.
"Що ж,сьогодні я не хочу нікуди виходити. Тому якщо тобі потрібна куртка сьогодні можеш забрати її в мене"
"І як мені її забрати? Ти запрошуєш в гості?"-я зрозуміла, що він занадто самовпевнений і вирішила його трішки попустити.
"В гості не запрошую, чекаю тебе біля свого будинку через пів години."
Макс і справді через пів години під'їхав під будинок. Тому я взяла куртку і швидко спустилась на вулицю. Я побачила його і моє серце почало битись швидше, я не розумію, що зі мною таке.
-Привіт крихітко.-ніжно сказав він.
-Не називай мене так!-я не хотіла з ним зближуватися, тому моєю тактикою було відшити його.
-А що це ми такі сумні? - вже серйозніше запитав він.
-Я повертаю тобі куртку, і ще раз дякую.-я вже хотіла йти, але він зловив мене за руку і я зрозуміла, що так швидко від нього не зможу піти.
-Давай підемо погуляти. Я хочу виправити твою думку про мене.-запропонував хлопець.
-Макс, я сьогодні хочу побути вдома. Я вдячна, що ти мене відвіз, дав куртку, але я не одна з тих дівчат яких ти використовуєш заради однієї ночі. Тому буде краще якщо ми спілкуватися не будемо. Бувай.
-Чому ти думаєш, що я хочу тебе використати?
-Тому що ти всіх використовуєш. Розбиваєш дівочі серця.-я говорила спокійно.
-Це твоє рішення.-було видно, що він розізлився. Макс сів в машину і поїхав.
Я зайшла в дім і вирішила приготувати щось. Відкривши холодильник я почула дзвінок в двері. В середині душі я думала, що це Макс, але це виявилася Халіна - моя подруга.
-Привіт. Не помішаю?-з посмішкою на обличчі говорила подруга.
-Привіт, звісно ні. Проходь.
Ми відразу пішли до моєї кімнати, Халіна принесла багато смаколиків, тому бажання щось готувати пропало. З нею у мене були найкращі стосунки з усіх. Ми часто ходили один до одного в гості і просто гуляли.
Ми довго говорили і мова зайшла за випускний.
-Ти ж вчора бачила Макса?-запитала мене подруга.
-Так, доречі, він мене вчора підвизив додому.-я вирішила їй відразу все розказати щоб пізніше не було образ.
-Щоо? Поля, я тебе не впізнаю. Як це так вийшло?-вона була дуже здивована.
-Дядько Симон не зміг по мене приїхати і я чекала на таксі. Він підійшов і запропонував підвести. Тоді дав мені свою куртку. Приблизно хвилин 20 тому він приїжджав по неї і я сказала, що ми не можемо продовжувати спілкуватися.-я все розповіла їй як було.
-Ну ти подруго даєш. Але ти молодець, що відшила його.
-Чому? - здивовано запитала я.
-Ти напевне ще не знаєш,але Міа розійшлася з своїм хлопцем.
-В них така любов була...
-Знаєш через що? Точніше через кого? Через Макса. Той хлопець застукав їх в туалеті. Запізнився б він на декілька хвилин побачив би значно гіршу картину.
-Серйозно? В туалеті?-я була здивована і дуже зла. Злилась на Мію і одночасно на Макса.
-Я тоже була в шоці. Але деталей не знаю. Я від Мії такого не очікувала.-насправді, я завжди знала, що Міа дещо розпустна. В неї було дуже багато хлопців і майже з всіма вона була в ліжку. Вона сама про це розповідала.
Халіна багато ще всього розповідала. Вона любила поговирити і завжди говорила зі мною, казавши, що я найкраще її можу вислухати. Тоді ми вирішили піти в торговий центр купити трішки одягу до літа. Перед цим я подзвонила до батька і запитала дозволу. Батько відразу ж дозволив і скинув чи не малу суму грошей на картку.