Я зовсім звичайна дівчина, яка вже в який раз переїжджає в інше місто. Що буде мене чекати в цей раз? Вірні або лицемірні друзі? Любов або біль?
Буду дуже вдячна, якщо ви прочитаєте мою історію 💕
"Фух, встигла" - я забігла в спортзал і шукала очима знайомі лиця. Недалеко від мене стояла Авані і розмовляла з Ліною та Торі. Я підійшла до них, вони мене зразу помітили і привітались. Після короткої розмови ми сіли на трибуни. - Ми граємо з сусідньою школою, як і кожного року. Останні три роки наша команда вигравала, - розказувала Авані. - Тому ти так впевнена у їх перемозі? - Я у всьому впевнена. Особливо у твому братику, - вона підморгнула. - А ти не бачила Хлою, Каміллу або Едді? - Ні, вони ніколи не приходять на матчі. - Торі, - я звернулась до неї. - не враховуй моє питання як образу, але що ти тут робиш? - Авані так багато розказала мені про свого Джошика, що я вирішила подивитись на нього. - Ох, ясно. "Вот сука". На поле вийшла перша команда. Я помітила Ніка, Джоша і Адама. Дівчата почали кричати, але лише з нашої сторони. А коли вже вийшла друга команда, то крики почулись з іншого боку спортзалу. Через декілька хвилин почалась гра. Спочатку всі грали нормально та йшли на рівні. Але коли у кожної команди стало по 25 очків, то гра набула оберту. Джошу вдалось забрати м'яч у противника і Авані прокричала: - Так!!! Давай!!! Схоже вона дуже азартна людина, адже всю гру вболівала за хлопців з шаленими криками. Джош вів м'яч і далі, призупинившись, він зробив кидок з-під кільця. Він прокрутився декілька раз у сітці і все-таки влучив у свою ціль! Трибуна почала опладувати і кричати від захвату. "Це було вражаюче, ніколи не могла б подумати, що Джош так добре грає в баскетбол". Гра не переставала бути такою напруженою та цікавою. Команда нашої школи випереджала другу на 3 очка. Під кінець гри рахунок знову вирівнявся 64:64. Все було дуже напружено, бо до кінця лишалась хвилина. М'яч був в руках нашої команди. Вів Адам, перебігши половину площадки, передав м'яч Ніку. "До кінця 30 секунд!!!" Нік успішно добирався до щита, але якомусь блондину довелось відібрати м'яч і він розвернувся у іншу сторону. 20 секунд... Блондин зробив кидок, м'яч летів у сіту з шаленою швидкістю та точністю. Ніхто б не зміг його зупинити, тому гол був зарахований.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
