–Аня от скажи мені, чому ти не дома? Ти знаєш, що тебе всі шукають? Ти бачила котра година?!
Аня:
–Що тобі потрібно від мене? Іди своєю дорогою і не заважай!
Алекс:
–Це все через Адамса? Так? Ось чому ти сидиш тут....
Аня:
–Вирішив мені моралі почитати? Ти для мене ніхто, просто порожнє місце! І я тут не через Адамса.
В Ані почали текти сльози. Алекс сів біля неї.
Алекс:
–Все досить сваритись, давай я краще тебе додому відвезу?
Аня:
–Ти уявив себе героєм? Вирішив спасти мене? А коли піднімав на мене руку, теж уявляв що ти герой?
Аня замітила, що настрій в нього змінився. Алекс піднявся, взяв Аню на руки і попрямував до своєї машини. Вона його била, царапала і навіть кусала, але він не звертав на це уваги. Він поставив її в машину.
Алекс:
–От і навіщо ти це зробила?
Хлопець показував свої обдряпані руки. А Аня зробила вигляд ніби вона непричетна до цього.
Аня:
–Навіщо ти мене сюди приніс? Я нікуди не поїду з тобою!
Алекс:
–Істеричка заспокойся, я просто відвезу тебе додому і все. Твої батьки дуже переживають.
Аня:
–Гаразд.
Алекс сів в машину і вони поїхали до Ані додому, біля будинку Ані була Ізабелла, яка сиділа під парканом і тримала в руках якесь фото.
Аня вийшла з машини, до неї зразу підбігла Ізабелла.
Ізабелла:
–Ми тут всі собі місця не знаходимо, ти після школи не повернулась додому, твій телефон весь час поза зоною досяжності, а ти бачила котра година?! Твої батьки почали розклеювати оголошення про те, що ти пропала! Ти хоть розумієш наскільки ми переживали? А якби з тобою щось сталось?
Ізабелла кинула на землю оголошення і стояла мовчки, чекаючи відповіді на свої питання.
Аня:
–Вибач що так вийшло.
Ізабелла:
–Вибач і все? Та Адамс зібрав своїх хлопців з футбольної команди сьогодні, заради того, щоб тебе знайти. А ти навіть не кажеш де ти шлялась!
Аня:
–Ізабелло я думаю тобі варто покинути моє подвір'я.
Ізабелла:
–Що? Ані ти ж жартуєш, правда?
Аня попрямувала в будинок, перед самим входом вона повернулась до Ізабелли і сказала:
–Передавай Адамсу мої вітання, я дійсно рада за нього та Юлю....
Ізабелла щось почала кричати їй в слід, але вона вже не чула, бо була вдомі в якому крім неї нікого не було. Перший раз вона відчула себе настільки самотньою, нікому не потрібною. Вона написала батькам, що повернулась додому і що з нею все добре. І після цього просто впала на землю і почала плакати. Аня настільки сильно плакала, що їй було важко дихати, вона намагалась зробити хоть один ковток повітря, але не виходило
Аня:
«Все, це напевно і є мій кінець. Я знайшла ту людину, яка для мене була повітрям. Я просто хотіла любити і щоб мене любили. І через цю людину заради якої я жила і усміхалась, я зараз лежу і не можу промовити жодного слова, чорт! Наскільки ж я наївна. Я не хочу помирати! Сьогодні якийсь там день, якогось там місяця. Це тепер уже не важливо. Тепер нічого більше не важливо»
Аня з останніх сил зробила ковток повітря і настала темрява...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Холодне серце, не може любити
RomanceЦя історія про Аню Ніколас Їй 17 років, вона була популярною дівчиною в школі Аня мала багато друзів та прихильників, але життя складається так, що вона разом зі своєю сім'єю переїжджає в інше містечко, де її чекають нові пригоди, та нелегкі випробу...