Буде далі?

693 43 4
                                    

-Знаєш, знаєш що Техьоне?
-Ану ж, що?
-Ти мене дуже сильно починаєш бісити з своїм дурненьким другом Джексоном! Ну серйозно! Ви можете більше не лізти до мене ніколи! От чесно,  зустрічались ми з Сюміном, хоча й не довго, а тут, прихожу я в школу і твій дружочок Джексон показує мені, що Сюмін мені начебто зраджує!
-І що ти хочеш цим сказать? Я не розумію!
-Я хочу сказати, або ви обоє відстаєте від мене, або конкретно скажіть, що вам треба!
-Сядь в машину. Простудишся!
Я кинула на нього злий погляд, а потім, поглянувши на його посмішку, все ж таки обійшла машину ззаду, й сіла на переднє місце біля нього. Схрестив руки, та нахмурив брівки.
-Знаєш, за довгий час, я ще не зустрічав таких дівчат як ти!
-Да ти шо?
-Так, ти мені подобаєшся зовнішністю, характером не сильно.
На цьому моменті я фиркнула, і відвела погляд в вікно, дивившись на ліс, який ми проїзджали їхавши по шосе.
-Щось ще?
-Знаєш, Сюмін тобі може й не зраджував, але ж краще тобі було і буде зі мною. Хіба я не правий?
Техьон збільшив швидкість, щоб подивитися на мою реакцію, я ж залишалась холоднокровною до нього та його слів, лише трішки злякалась, коли швидкість на показниках перебільшувала 140 км/год.
-Хей, давай не так швидко - тихо попросила я.
-Що? Ти щось сказала?
"А ти й не почув, так? Ну так, звичайно ж, треба ж перевірити мене на витримку, так Техьоне? Ну ти й безглуздий."
-Їдь повільніше. - тепер, мені здається, що Техьон точно почув мої слова, бо сказала я достатньо гучно.
-Та ні. Не хочу!
"Хочеш погратися? Ну добре Техьоне, тільки от на цей раз, одержу перемогу над тобою саме я!"
-Ну будь-ласка... - я була в міліметрах він його вушка, і кусаючи його мочку, продовжила - зроби трішки... повільніше.
Він зменшив до 120... 110... 80...
-Дякую!
Я сіла на своє місце, де далі продовжила дуться на нього.
-Слухай, ти все це навмисно робиш?
-М? Ти про що?
Техьон, повернув через шосе, по стежинці трішки в бік, де зупинився, і мене чекала серйозна розмова з ним.
-Що, ти думаєш про себе взагалі?
-Техьон?
-Я не якийсь там малолітка, і мене ти не обдуриш Настю!
-Я й не...
-Слухай, що я тобі скажу. Ти дуже високої про себе думки, і взагалі чогось ти аж занадто нахабна! Опануй себе, або нам доведеться попрощатися!
-Попрощатися? Техьон~ ти ж навіть не любиш мене! Правда ж, послухай себе!
Я взяла його обличчя в обидві руки.
-Я навіть не впевнена, що подобаюсь тобі. Ти просто граєшся зі мною, і мене це зовсім не влаштовує. Чесно, я давно вже думала про це. І мої... мої почуття до Сюміна, вони є чимось світлим, а до тебе я відчуваю тільки пориви притрасті час від часу, а зараз, якщо чесно, навіть боюсь тебе, - опустивши його лице, та відвернувши свій погляд я промовила.
Я трішки посміхнулась, але не розсміялась, це була посмішка через біль, весь тей біль, через який я пройшла із-за Джексона, і Техьона, ці всі безглузді, і не умісні поцілункі мені вже так осточертіли, що я навіть вирішила поставити крапку в наших відносинах з Джексоном так точно, але з Техьоном, я зовсім не розумію, що він до мене відчуває, я не розумію, його самого.
-Техьон, можна питання.
-Давай. - з ноткою суму відповів він.
-Відповідь повинна бути чесною.
Він посміхнувся, і відвів погляд, після чого пообіцяв спробувати бути чесним.
-Ти... любиш мене?
-Я? Так. Люблю тебе Настю! Добре, можеш вважати, я програв, всі ці залицяння з моєї сторони, та зі сторони Джексона, якщо чесно, ми довго не могли вирішити чія ти будеш, і так вийшло, що Джексон просто взяв і здався, ти навіть не можеш уявити, який я був тоді радий, що раз і назавжди - ти будеш тільки моя, але пізніше з'явився Сюмін, ми навіть трішки побились за тебе, він... він кращий за мене, я це розумію, але через одну річ, він продав тебе.
-Ти про що?
-Ваша остання зустріч, коли ви сиділи в парку вночі, та тоді в останнє поцілувались, я за всім цим дивився з машини, мені було настільки не приємно, що ти його цілувала, навіть щось боліло ніби.
-Ти з Джексоном... ви й справді все це підстроїли, щоб я була з тобою?!
- Так, це була моя іде… але щось пішло не так, тобі і справді подобається Сюмін, а я, зі своїм тупим планом, все зіпсував! Розумієш, я продумав все, до останньої деталі, та забув про одне, саме важливе - я не зможу змусити тебе полюбити мене - ніколи.
-Ух, Техьон! Ну і натворив ти!
Я відкинулась на спинку крісла, і закрила обличчя долонями, на якихось 2 секунди, та потім Техьон спитав мене  в останнє.
- І що тепер? Що буде з... нами?
-Ха. Ти все ж таки пропустив ще  одне.
Він кинув на мене здивований погляд, після чого нахмурив густі брови почав задумуватись, та підвинувшись до нього ближче, я перебила всі його можливі й не можливі думки щодо цього.
-Ти не знаєш моїх почуттів, і вже з самого початку, я... програла?!
Закривши свох очі - я поцілувала його. Може й безглуздо було тоді віддаватися почуттям, та я не втрималась.
-Техьоне?
-Що?
-Я сама вдома, і... ми можем...
Він відразу зрозумів мій не чистий намір, і з задоволеною посмішкою та блискітками в очах - спокійно поїхав по шосе, пізніше сказавши:
-Як побажаєш маленька.
-Доречі, де Джексон?
-В Чон Дунг.
-Справді?
-Так. Так вийшло, що вона закохалась в нього, ти не знала?
-Ні...
Я задумалась над словами Техьона, сильно задумалась.
-І що тепер? Вони будуть разом?
-Можливо. Хей! Не думай про них зараз! На цій планеті є тільки ми, я - він поправив свій комірець однією рукою, другою при цьому тримавши руль - і ти крихітка - поклавши свій великий палець на мої губи сказав він.
-Так, мій любий, я зрозуміла.
Він не очікував, що я зможу сказати щось таке, і трішки здивувався.
-Ми скоро приїдемо?
-Вже.
Я була сильно здивована, що ми так швидко прибули до мого дому, так як в ту сторону ми з Джексоном їхали десь з пів години.
Техьон припаркував машину, а потім взявши свої ключи з портфелю, я відчинила двері будинку, після чого затянувши його за ремень, який трішки виглядав з напружених і облягаючих брюк Техьона, ми почали віддаватися пристрасті. Кинувши свій портфель і відразу  курточку туди ж, Техьон підсадив мене на кухонну стійку, почавши знімати гольфи однією рукою, так і не перериваючи поцілунку, мокрого і жадного поцілунку. Я швидко зняла з нього рубашку, і з себе кофту, після чого Техьон взявши мене на руки, відніс на другий поверх.
-Де твоя?
-На право. - ковтая повітря яке він мені давав для вимови слів я відповіла.
Відразу ж зайшовши в цю кімнату, він мене поставив на ноги, і я взяла з полички презерватив, який дала йому. Після чого поваливши на ліжко свого кавалера, цілувала від губ та нижче, руками в цей час розстібнувши ремень та зпустивши його штани. Після чого повністю зняла їх з нього.
-Вони тобі сьогодні не знадобляться.
Пройшовши язичком коротку вологу доріжку від його пресу до паху, я начала робити йому приємно, да так, наскільки тільки вміла, мені навіть подобалось це, думаю це тому, що це був саме він, я відчувала справжній кайф, та через деякий час, Техьон взяв все в свої руки, і положив мене під себе, ладонею почав стискати мою грудь, цілуючи кожен міліметр моїх губ, він обперся локтем об ліжко і вставив мені в весь розмір.
Ми влились в одне, і з моїх губ відразу ж зірвався солодкий стон який переріс в багато постійних, ривками відстающих.
-Техьон...
-Діічинко... моя.
Я перевернула його, і вже була зверху, сама рухалась приймаючи його руки на моїй талії, його тіло трішки лоскотало мої соски коли вони зіштовхувались з його тілом.
Цілувавши Техьона я ледве ловила те тепле повітря, яке тихими стонами виходило з його губ, після чого, бистріше й бистріше, я почула його справжній голос. Так, він кончив, а я без сил лягла на його плечі. Відчуваючи слабкі задишки з його і своїх губ. Техьон зняв презерватив, і попав ним прямо в смітник під моїм столом, я засміялась та поцілувала його в останнє:
-Надобраніч мій хлопчик.
-Солодких снів крихітко.
-Я побачу тебе завтра?
-Ну а куди ж я дінусь від тебе?
-Зможеш... пожити в мене хоча б 3 дні.
-Побачимо... та з тобой, я гублюся в часі.
Я була настільки без сил, що вкрившись теплим одіялом, оголена так і заснула на його грудях, Техьон зробив теж саме.

Школа.КоханняWhere stories live. Discover now