Розділ 3

3.9K 148 2
                                    

- Ей, зупинись! Я нікуди не піду з тобою! - сказала я, отямившись і розуміючи, що ми уже майже вийшли з кімнати де сиділи мої однокласники.

- Так, куди ти її повів? - запитала Джені підходячи ближче до нас.
Я подивилась на неї і подумала, де вона була раніше, коли це все почалося.

Зейн не відпустив мою руку, а лише подивився на нас вигнувши брови і сильніше потягнув мене до дверей. Ми опинилися в коридорі і тоді він все ж відпустив мою руку закриваючи двері у вітальню, де вже всі почали переглядатися і обговорювати те,що тільки-но сталося.

- Я врятував тебе від небажаного поцілунку! - сказав Зейн криво посміхнувшись і пильно дивлячись в мої очі.

Мене це трошки збентежило і я опустила погляд. Джені вийшла вперед, затуливши мене собою.

- Дякую, але ти не мав її отак тягнути за руки, достатньо було того, що ти сказав Сему. - Подруга дивилась на Зейна і я бачила в її очах, що вона хоче з ним поговорити і це її шанс.

Я повільно повернулась і хотіла вийти на вулицю, щоб вони могли поговорити.

- Стій! - різко викрикнув Зейн, обійшовши Джені і підходячи до мене. - Тепер ти моя боржниця.

- Я не просила тебе допомагати - відповіла я, хоч я дійсно була вдячна за те, що мені не прийшлось цілувати Сема. Але його поведінка мене лякала, він не схожий на хорошого хлопця, та і чутки про нього ходять не найкращі. Такий собі типовий красунчик бед-бой, за яким бігають просто стадом закохані дівчата, а він навіть не дивиться в їхню сторону. Навіщо він вмішався і що йому потрібно я не розуміла.

Зейн усміхнувся мені і сказав:
- Ти хотіла щоб хтось тобі допоміг! - впевнено сказав він і підійшов занадто близько до мене, я відчувала навіть його гаряче дихання на своїй щоці - Ще побачимось, Елі!

Малік розвернувся і пішов назад до вітальні. Що з цим хлопцем не так? Звідки він знає моє ім'я? В голові крутилося безліч питань, але не було жодної відповіді.

- Все добре? - запитала Джені підійшовши до мене і ми разом вийшли на вулицю.

-Так, але якийсь дивний цей Зейн.

- Але такий гарячий! - подруга мрійливо успіхнулась. - Ти йому сподобалась, він ніколи не звертав увагу на дівчат, а тут ще й захистив тебе. Хотіла б я щоб він так мене захистив.

- Що ти говориш? Якась нісенітниця! Яке йому до мене діло? Можливо він так просто розважився - сказала я думаючи над абсурдністю слів Джені. - Він сказав, що я його боржниця тепер, що йому потрібно від мене?

- Хм, як це цікаво!! - заверещала подруга. - Ходімо назад, думаю уже закінчилась та гра.

Ми повернулись з Джені в будинок, дійсо уже ніхто не грав у " Правду або дію". Музика стала ритмічнішою і старшокласники танцювали, більшість з них тримали в руках стаканчики, і там точно був алкоголь. Джені запропонувала потанцювати і я погодилась, двигаючись під музику і розглядаючи всіх навколо. Крім наших однокласників тут був одинадцятий клас і ще декілька невідомих мені людей, напевно вони не з нашої школи.

Всі танцювали, і веселились під музику. Молодь випила не мало алкоголю і це стало помітно, дехто уже погано тримався на ногах. Джені випила декілька коктейлів, і теж була трохи випивша, сміялась і танцювала розв'язніше. Я нічого не пила, але змогла теж трохи розслабитися звикнувши до музики і великої кількості незнайомих підлітків.
Музика затихла і в центрі з'явився Сем:
- Оголошую повільний танець! - Викрикнув Сем і в кімнаті заграла повільна музика. Сем подивився на мене і підійшов. - Еліс, потанцюєш зі мною?

Я не хотіла танцювати з Семом, після тієї гри, але Джені уже пішла танцювати з Робом і я не хотіла стояти як лузер, тому погодилась. Тільки Сем мене взяв за талію, як я почула грубий голос позаду мене:
- Вона буде танцювати зі мною!

Моя Неслухняна ДівчинкаWhere stories live. Discover now