Побудь тут, зі мною,
З цією зливою,
Нехай хоч до вечора буду щасливою,
Зціли мене дотиком,
Дай мені пристані,
Не хочу вже круків і кленів безлистяних.
Коли буде вихор із хмарою чорною,
Притулком моїм будь,
Моєю опорою.
Як людство стіною постане ворожою,
Будь в темряві цій мені долею Божою.
Коли розминемось і згубимось заново,
Будь спогадом теплим і світлою раною.
Коли ж повернешся весняною зливою, -
Лишися.
Дозволь мені бути щасливою.
YOU ARE READING
Вечоровий Ангел
PoetryПоезія про чисте і трошки печальне кохання, яке дає затишок і захищає від злого зовнішнього світу, як крила Ангела
