***

12 2 0
                                    

Пам'ятаєте я розповідала про хлопчика, що сидів за останньою партою. Я постійно спостерігала за ним. Він мені здався подібним до мене. Я теж постійно була сама.В нього були красиві карі очі та виразна посмішка. Хоча я знала ,що неможу нікому сподобатись, та надивившись казок про красуню та чудовисько сподівалась ,що колись мене хтось таки полюбить. Знаю, ви скажите ,що про таке думати дитині в 9 років ще зарано, та ці роки я була передивилась мелодрам,які включала мама в вільний час, тому й уявляла яка вона буде, моя перша любов.

Це була середа. День був цілком звичайним. Я як завжди нехотіла вставати в школу. Та пів годинне  мамине стягування  мене з ліжка взяли своє.Я прийшла до школи . Там я побачила Дарину.

-Привіт.

-Привітик.

Щось в її погляді мені здалося підозрілим. Вона щось писала і з насмішкою дивилася на мене. Я підійшла так, щоб вона небачила і подивилась що там пише. Чіткими ,друкованими буквами вона написала:

-НІНКА КОРОВА.

Я тихо вийшла з кабінету і заплакала. Думаю, що тепер коли б мені таке написали, я б просто незвернула уваги. Але тоді мені стало так прикро, що я проплакала в шкільній вбиральні цілий урок. Тоді я повтирала сльози , та пішла до дому.Так як  ми живемо в одному напрямку, то я кожен день повинна була іти до дому з Дариною та Колею. Я цілу дорогу слухала ті насмішки в мій бік, в один момент мені захотілось, щоб всього цього не було.На мить я забажала, щоб вони зникли.НАЗАВЖДИ.

Тяжкий видався день. Я просто прийшла до дому і почала плакати в подушку. До  мене підійшла мама.Вона спочатку не зрозуміла ,що я плачу .Та потім як побачила запитала:

-Що з тобою?Чому ти плачеш?

-Нічого. Я просто впала.

-Не бреши мені! Говори!

-Мам! Я нехочу ходити до школи.Мені там не подобається.

-Тебе що,  хтось ображає?

-Тільки нічого їм некажи! Буде тільки гірше!

-Як нічого некажи!?Якщо нічого не казати ,то буде гірше!

-Я тебе прошу! Обіцяю,що сама з цим розберусь.

Незнаю чому, та я їх боялась.Я боялась, що якщо комусь скажу, то вони ще більше будуть з мене сміятись. Дурна дитина.Так і пролетіли три роки мого шкільного життя.

Білет в нове життяWhere stories live. Discover now