Школа, чи жах?

19 3 2
                                    

В школі мені сподобалося. Вона була велика, просторна, красиві класи.Та було трохи лячно. А раптом я не впишуся і в мене небуде друзів.Я  зайшла. Серце калатало, мені стало страшно. Навколо сиділо багато діток і всі були ,наче налякані самою думкою, що від тепер прийдеться кожний день сюди ходити. Я заспокоїлася і сіла за парту.

Зі мною сіла дівчинка на ім'я Дарина. На вигляд красива з великими баньтіками та милою посмішкою. Вона в мене запитала чи я боюсь. Я відповіла що дуже. 

Продзвенів дзвінок, але ніхто не вставав з місця. Всі почали знайомитись. Я  не назойливо сказала: "-мене звати Ніна";  Та уваги ніхто не звернув. Тут я побачила хлопчика, який сидів на задній парті і привіталась. Він двозначно кивнув головою і повернув голову в інший бік.

Не скажу, що мені зіпсувалось уявлення про школу, але я була розчарована .

Почався урок фізкультури. Я любила фізкультуру, тому не переживала.

Почалась перекличка. Всіх вистроїли в шеренгу.

-Перший, другий ,третя... тут надходить моя черга і я така: -що?

Весь клас почав сміятись, мені було ніяково. Перше враження звичайно недуже. Ми вчились грати волейбол. По черзі ми кидали м'яч , а на другій стороні його мали зловити. Настала моя черга ловити його. Я підбігаю, але мої коротенькі ніжки невспівають і я падаю на землю, а м'яч летить мені на голов і тут хтось в цей момент кричить:

-ГОООООЛ;

Це була Сніжана. Вона завжди і до сих пір була майже у всьому перша. В неї завжди було багато друзів і вона була дуже хороша в спорті. Та було таки єдине, що в неї ну ніяк не виходило, це було навчання. Та і це їй не шкодило, вона не дивлячись на це, завжди знаходила спосіб списати.

"-Охх ,думалось мені: "-Якби хоч трохи бути на неї схожою, але де там я!?

Я ніхто , по зрівнянню з нею. Просто невдаха, в якої нічого не виходило. Яка навіть в 3 класі зуміла написати контрольну на круглу двійку. Хоча, здавалося б ,що там ще такого тяжкого в цьому 3 класі. А бачите, я перевершила всіх . Якщо б давали грамоту за саму незграбнішу поведінку, то я завжди була б на 1 місці. Та щей ті дурні комплеси. Ну скажіть, де мені до неї,це як землі до неба.



Білет в нове життяWhere stories live. Discover now