СХІД СОНЦЯ. Частина ІІІ

4 2 0

- Батьку. – проста формальність, прояв поваги до обраної статі тут та рангу Там. – Ви ж знаєте, що я не мала іншого вибору. Так він буде жити. Не тут, не зараз, але буде і не раз і Ви не можете цьому завадити. Я прийму все, але нічого не буде страшнішим за його погляд, останній погляд на мене.

- Ти тремтиш, намагаєшся сховати власні сльози. – підмітив Старший Слуга.

- Ви мене досі залишили в людській подобі на землі. Дозволили відчути блага СІЗО, а зараз прийшли на побачення. Чому ви тягнете? Думаєте мене якось лякає в'язниця? Я сиділа в середньовічній буцегарні. Чому ви тягнете? А інший Слуга? Що з ним буде?

- Тебе його доля турбує більше за свою? Таке, що він зробив... Ми б його теж стерли, але це ж як смертна кара для самогубці. І не допускати до Служби – те саме. З ним не вирішено, а от з тобою... Ні, я не планував тебе сховати за ґрати, просто за тебе попросили. А сьогодні другий Святвечір – деякі шляхи можуть бути зміненими.

- Хто попросив? Чому?

- Зазвичай, Слугами стають ті, хто прожили п'ятнадцять життів на землі, але тебе забрали після першого. І ти це знаєш, він це знав. Ти вбила тоді волоцюгу, що напав на твою сім'ю і за твою душу боролися Рай та Пекло, поки ти гнила в тому підземеллі, чекаючи, коли тебе повісять, але ти теж тоді не відчувала каяття, знала, що вчинила правильно і зробила б це ще раз. Тому тебе забрали на Службу – це не Пекло, але і далеко від Раю.

- Хто за мене попросив?

- Той, хто йде далі. Кожен, хто покидає Службу з Його волі, має право на Дарунок.

- Але ж Дарунок призначений або собі, або людині? Я не людина.

- Ти - Дарунок. Дарунок жінці. Я мав тебе чи стерти, чи полишити права на Земне життя, але Його закони порушити не можливо.

Дівчину почало нудити, в голові завили сирени, а в очах зріла темрява. Тіло, клітина за клітиною, розчинялося в повітрі.

- Її душа була покарана за минулі гріхи і мала прожити останнє життя з відчуттям пекельного тягаря, але в долю вплели нову нитку – вільної людської душі для неї немає, а отже ти станеш її дитиною.

- Не може бути.

Інколи роблячи Дарунок, ви отримуєте Благословення.

Інколи роблячи Дарунок, ви – благословляєте.  

  

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
СлугиПрочитайте цю історію БЕЗКОШТОВНО!