СХІД СОНЦЯ. Частина ІІ

3 2 0

Гроза підчас снігопаду – я впевнена, вони вже про все знають.

Якщо я просто піду – наречений себе вб'є і буде приречений на вічні муки в Порожнечі, якщо я все йому розповім – він зрозуміє, але вони його зітруть, і він більше ніколи не буде ніде, а його душа...

Він стільки вже всього зробив для солдатів, які повернулися з війни. Він лікує їх, лікує спаплюжений символ мерзотою та політиками перед людьми, він ще стільки має зробити, але мені доведеться цьому завадити, так чи інакше.

Він закінчив свою гру, помітив мої сльози, обійняв та почав ловити їх своїми теплими поцілунками. Я маю це зробити – це єдине рішення і начхати, що буде зі мною.

Тягнула до останнього, аж поки цю кімнату не полонили мерехтіння гірлянд та аромат смереки.

Він щось питав мене, та я не чула. Він стис мене ще міцніше, а я дужче почала плакати. Я поцілувала його як тоді вперше, на тому узбіччі, коли він відкривав мені свій біль. Коли він розповідав, як розтоптали його уявлення про захисника вітчизни, як його серце обливалося кров'ю через розпач та злість до клятих людей, для яких немає нічого святого і поняття дому, Батьківщини, сім'ї. Він тоді встав та зі страшними криками почав гамселити цегляну стіну, а я підійшла та обняла цю кремезну постать ззаду і він заспокоївся, немов впав у параліч тієї миті, а тоді розвернувся та вп'явся в мої вуста і більше не відпускав від себе, а я більше нікуди і ніколи не хотіла йти.

Я провела руками востаннє по його спині, відчуваючи тепло коханого тіла крізь вовняний светр, а тоді раз за разом вдарила ножем, раз за разом.  

  

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
СлугиПрочитайте цю історію БЕЗКОШТОВНО!