Україна моя!

6 0 0


Туга спалює душу мені -

Ти далеко і ти так близько

Україна, мила моя,

Тобі пишу любові записки.


У величезному світі суєти

Чи не видно принади земні,

Кидаю все, і їду до неї

Вдихнути всі запахи полів

Вдихну глибше повітря твоє

Наповнене м'ятою і полином.


Піду в поля, де хліб густий

Покрив був вже колос свій.

Ось ляжу в ньому і втону

Серед метеликів і всіх комашок,

З природою разом я зіллюсь

І поганяю гілкою мошок.


А небо, що за небо, друже!

Ні де такого немає на світі

І хмари, і синява,

І птиці в ньому летять, куди ?


Дерева шепочуть мені листям,

Що вітер кружляє наді мною.

Я встану, руки розведу

І з вітром в думках полечу.


"Пора, пора!" - мені крикне лунь

І я прокинувшись від забуття,

Одягну кофточку збентежена

І відпочивши додому повернуся.

Плачуть зорі... (Укр.)Прочитайте цю історію БЕЗКОШТОВНО!