Кароокий🖤👁

Тренер Уокер😂(1)

-Відпусти,не потрібно,відпусти мене.
-Я не хочу,ти потрібна мені,повернись
-Не влізай в моє життя,я хочу забути тебе ,Ноель!!!

Вдих,видих,вдих,видих. Хуг,обійшлось. Не часто ,але в мене бували такі приступи. Так...це всього лиш сон.Котра година? Друга ночі,супер. Чому саме він? Чому мені ніколи не сняться поні чи ще щось типу цього. Тепер треба постаратись заснути. Завтра буде новий день...
Так ,як і очікувалось день наступив ,а думки залишились вночі. Треба збиратись в школу,щоб хоча б якось розвіяти думки.

Тішить тільки мій новий образ і білосніжні локони,які спадають на плечі.
Настрій зіпсований з самого ранку,тож вже в 7:00 я вийшла з дому і поїхала з Метом до школи. Звичайно тут нікого нема,тому я попленталась у скверик біля школи. Як тільки я сіла,на горизонті з'явився Люк,він теж був не в гуморі і все ще не помічав мене.
-Теж не спиться?-запитала я ,щойно він підійшов.
-О,привіт Бетті,гарна зачіска.-Сумно відповів він і сів біля мене.
Ми двоє розуміли ,що не варто розпитувати ,що сталось,тому мовчки сиділи один біля одного.
*****Люк*****
Мдааа..Наш світ не без труднощів. Я сів біля Бетті і чесно кажучи її стан мене трохи шокував. Я ще не бачив її такою пригніченою.
-Ти часто тут буваєш,Люк?
-Приходиться...
Вона відвернулась від мене і продовжила дивитись кудись вдалечінь,аж поки по щоці не покотилась сльоза. Я мовчки взяв її за руку,а вона підняла на мене погляд. Її й без того чорні очі ніби потемнішали вдвічі ,а зрачків і видно не було. Бетс просто розвернулась до мене і втулившись в шию тихо заплакала. Я обійняв її і по тілу покотилось тепло.Невже ,з'явився такий друг ,який зрозуміє...

*****Бетті*****
Я тихо поплакала і заснула прямо в Люка на плечі.Знову снився Ноель.Він біг до мене ,але ніяк не міг цього зробити.От і добре...
-Прокинься.Бетті,прокидайся.-Я відчула ,як хтось погладив мене по голові і легенько штовхнув мене в плече. Я відкрила очі.
-Ще двадцять хвилин до уроку.-Сказав Люк.Ми зібрались і пішли у школу.
Потім ми побачили Фреда.
-Бетті,де ти була? Ми хвилювались.
-Я не хотіла тебе будити,не переймайся,я просто вийшла погуляти.
-Добре,ідем на фізкультуру.
Вже в залі настрій в мене став кращий. Я переодягнулась у форму і зробила хвіст .

Тренер кудись вийшов,точніше ,ще не прийшов... А ми з Люком почали дуріти. Я зазізла йому на спину,а він бігав. Спочатку всі дико сміялись,але потім почали замовкати,а нам...А що нам? Та всеодно. Люк далі бігає і щипає мене за ногу,а я пищу на весь зал.
-Фейр,Картер!-прокричав і засміявся тренер.
-Так,сер!-Люк поклав руку до чола,віддаючи честь.
-Може ви підійдете до нас з іншого кіця залу?У мене тут новина!
Тільки зараз я помітила,що біля нього хтось стоїть. Це точно був хлопець,але з моїм зором...
-Ми ідееееем.-закричала я .
-Точніше я іду,а ти їдеш.-Вже тихо сказав Люк.
Поки він підбігав ми розмовляли,а тренер дивився на нас.
-Може ,ти злізеш з Люка?
-Не злізу,йому і так добре,правда?
-Угу,прааааавда....
Тренер зітхнув і підійшов блище.
-Клас,рівняйсь,струнко!-Я все ще сиділа на спині з Люком
-До кінця семестру у вас буде практикант..Містере Уокер підійдіть до нас.
Десь я чула це прізвище. Ну дуже воно знайоме. А зараз із-за спини тренера виходить.....Якого? Стів? Я почала дико сміятися і мій сміх підхватили Стів з Люком і Ізабель. Весь клас дивився на нас ,як на довбанутих.
-Молоді люди,ви знайомі?
-Д..да-Задихаючись сказав Стів і вдихнув ліки з інгалятора.
-Добре,я вас залишаю ,а ви знайомтесь.
Посміявшись ,почав Стів.
-Привіт...Доброго дня ,клас,мене звати Стів,але звертайтесь до мене тренер Уокер,так вимагають правила.
Почалась розминка .Всі встали в чотири лінії і по команді "тренера" почали розминатись. Стів сів на лавицю навпроти нас і щось дивився в телефоні. Я не пропустила можливість і спокійним темпом підійшла до нього,поки всі озирались
-Стівііі.-Я обійняла його
-Привіт ще раз.
-Ну як кіллеру і наркодиллеру в одній людині на новій посаді?-засміялась я.
-Я прийшов заради тебе ,взагалі-то. Мене попросила твоя мама.
-Не зрозуміла.
-Сказала наглядати за тобою після...
-Я зрозуміла
-Добре,іди займайся.
-Ага,зараз,вже біжу!!! Ти тренер,то чого урок не ведеш?
-Веду
-Ой та щоь не видно ,тренере.-З цими словами я взяла його за руку і перед класом повела його на місце хлопця ,який проводив розминку.
-А зараз наш вельми шановний "тренер" сам провере нам розминку.-Сказала я на клас.- Правда ,Стіві...Уокер?
-Ой ой ой,правда правда Бетті Картеррр.

Чекаю ваших коментарів🔥
Люблю🖤