Ангел? Демон? Людина? Хто ці незвідані істоти? Яка їхня мета? Що вони собою юявляють? Яка сутьність імені дане дитині при народженні. Що хотіли покійні батьки Серафіми, нарікши її ім'ям божого слуги. Що сподівалися показати цим чи застерегти......
У неї в голові не сходилися факти. Батьки не сказали дідусю куди поїхали. Серафіма перевірила хроніки того дня. Не було жодних змагань або свят. Тоді, що була за причина, що змусила їх покинути дім? У заключені сказано, що катастрофа сталася з неуважності водія,але Серафіма цьому не вірила. Вона любила передивлювати записи матчів у яких приймав участь її батько. Вона не вірила, що та персона з каштаново-рижим волоссям і зеленими очима, могла стати причиною катастрофи. Адже це означало б, що він самовбивця забрав з собою дружину. Вона не хотіла у це вірити. Але не могла нічого зробити. Ось так жила Серафіма Жванецька. Так званий "Ангел". Так її прозвали однокласники, за її зовнішність та доброту. —Я вдома!! —О, ти сьогодні рано!- звернувся до неї дідусь сидячи за холстом. Його ім'я Нат Жванецький. Нат- від Натюрморт, він був художником. —Над, якою картиною чаклуєш сьогодні? — Над репродукцією.Замовлення з музею. Як школа? Вона не хотіла казати йому, що провела весь день у бібліотеці, ховаючись від хуліганів її класу, що переслідували її з дня у день. —Нічого цікавого.... —Ясно. Після домашнього завдання, Серафіма взяла біблію з комоду дідуся. «Серафими стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав...І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугілля розпалене, яке він узяв щипцями з-над жертовника»
Oops! This image does not follow our content guidelines. To continue publishing, please remove it or upload a different image.
Серафіма закрила книгу. «Не те.... Щось не те» Вона відчула втому. Глянувши на годинник, Серафіма спустилася у низ, і побажавши дідусю на добраніч лягла у своє ліжко. Біблія спокійно лежала на столі нагадучі їй про пошук, пощук свого покликання. Пощук свого імені.... Пощук себе....
