— Він праворуч, праворуч! — закричала дитина, навалившись на держак мітли.
— Тільки не пікіруй! — попередив Драко, ганяючись за ним, щоб підстрахувати.
Але було пізно, бо малий надто нахилив мітлу і вона, послухавшись, відправила його прямо донизу: плутатися в заростях яблуні та асфоделю. Вони буквально нещодавно проросли, здається, щоб бути прим'ятими восьмирічною дитиною.
— Дідько, — прошепотів Драко, різко знижуючись, і, зістрибнувши з мітли, схилився над ним. — З тобою все гаразд?
Скорпіус витер кров зі щоки, яку порізала гілка яблуні, і зі щасливим обличчям розтиснув праву долоню, в якій тріпотів золотий снітч.
— Молодець, — видихнув Драко, подаючи йому руку. — Але тобі ще варто потренуватися в керуванні мітлою — на полі немає яблунь, здатних пом'якшити падіння. Ходімо в будинок, тобі треба залікувати подряпину.
— Ні! Це моя бойова відмітина! Як у тебе на правому плечі, — хлопчик тицьнув пальцем у бік його руки.
— Але в мене нічого немає на правому плечі, — насупився Малфой, а разом із ним і син.
— Отже, того матчу ще не було, — зробив висновок малий.
— Так, стояти, — втримав його батько за руку, коли вони ввійшли у маєток. — Так чи інакше, продезинфікувати подряпину варто. Тінкі!
Скорпі невдоволено всівся на стілець, поки ельфійка бідкалася біля нього, розкладаючи зілля.
— О боженько, Тінкі завжди казала, що квідич дуже небезпечна гра! — бурмотіла вона, витираючи марлею кров з обличчя дитини.
— Я обожнюю квідич! — обурився він.
— Молодий господарю, будь ласка, завмріть, Тінкі потрібно обробити вам щічку.
— Пече! — гучно втягнув повітря Скорпіус, коли ельфійка провела ваткою по його обличчю.
— Терпи, ти ж чоловік, — усміхнувся Малфой, дивлячись на насуплене обличчя малого і наливаючи йому сік.
— Мама теж так каже, — зітхнув Скорпіус і дозволив ельфійці спокійно доробити свою справу.
Малфой відпив сік, даючи собі час. Згадки про Ґрейнджер завжди були дуже дивними. Особливо враховуючи погляди Тінкі, бо, хоч вона й була посвячена у те, хто такий Скорпіус, та все ж її допитливість щодо матері нащадка Малфоїв, про яку постійно торочив хлопчик, не згасала. А бочку з інтересом підігрівало ще й те, що це не була майбутня місіс Малфой — Асторія, яка з'являлася у своїх майбутніх володіннях доволі часто до недавнього часу.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вам повторити?
FanfictionПоки ти дивишся у майбутнє, майбутнє дивиться на тебе. Проблема лише в тому, що воно дивиться очима, які наче дві краплі води схожі на очі твого ворога - ідеально сірого кольору. «Вам повторити?» від cup_of_madness Оригінал - https://ficbook.net/re...