Авреліан

Хвилями пам'яті

 Примітка: у цьому та наступному розділі автор, аби уникнути плутанини з персонажами із сьогодення та майбутнього, використовує кілька прийомів. Героїв із сьогодення вона називає гостями, додаючи до імен «гість» (наприклад, Герміона-гість); а про героїв зі спогадів пише «Герміона зі спогадів», «Герміона з майбутнього».

***

Ледве Герміона відчула дотик рідини, вона опинилася всередині спогадів. Дівчина одразу ж зрозуміла, що перебуває на другому рівні Міністерства Магії, де розташовані її офіс і офіси Гаррі та Рона. Визначивши своє місце розташування, дівчина помітила людину, за якою треба йти. Герміона поспішала, аби не вийти за межі спогаду.

— Що... що ми..? — пробурмотів Драко, з'явившись, і одразу ж попрямував за Герміоною.

— Ми йдемо за мною, — відповіла Герміона на незакінчене запитання і вказала на жінку попереду. Драко здивовано моргнув, перевівши погляд з жінки поруч на ту, що йшла перед ними. За винятком одягу, вони абсолютно нічим не відрізнялися. Жінка зі спогаду була одягнута у робочий костюм, що дуже нагадував той, який нещодавно одягала Герміона.

— Як ми й передбачали, — погодився з подругою Гаррі. — Це означає, що спогади належать Герміоні з майбутнього.

— Так, але що нам... — почав Драко, але затнувся, щойно вони зайшли за ріг.

— Малфой? — здивовано запитала Герміона зі спогаду. Драко з майбутнього зупинився і уп'явся у жінку поглядом. — Я-я можу чимось тобі допомогти? — невпевнено запитала вона, обережно підходячи ближче до чоловіка. Неозброєним оком було видно, що той був чимось дуже схвильований.

— Що? — запитав Малфой, спантеличений тим, що зустрів її тут.

Жінка обвела його підозрілим поглядом і повторила:

— Я поцікавилася, чи тобі не потрібна допомога. Гадаю, у іншому разі ти не вештався б біля мого кабінету.

Малфой підвів очі на двері, наче був здивований побачити їх там, а тоді швидко зиркнув на жінку і знову опустив погляд донизу.

— Ні. Ні, мені нічого не потрібно.

— Зажди! — покликала Герміона й потягнулася до слизеринця, коли той розвернувся і попрямував по коридору. Не встиг він зробити й кількох кроків, коли відчинилися інші двері, і звідти з'явився Гаррі Поттер, змушуючи Драко зробити крок назад.