Авреліан

Тато

— Гаразд... з чого почати? — гучно запитав Гаррі.

— Як щодо того, аби спочатку розповісти мені про те, що це за дитина? — запропонував Драко. — Як він до цього стосується?

Гаррі знизав плечима.

— Можна сказати, що він той, з кого все почалося.

Герміона ствердно кивнула.

— Малфой... це Авреліан, — вона вказала на хлопчика, що зігнувся на стільці. Над столом виднілася лише його маківка.

— Авреліане, що ти робиш? — зацікавлено запитав Гаррі, схилившись до дитини, і збентежено помітив, що той намагається щось дістати з кишені мантії.

— Рон дав мені кійка цукерок, аве вони застрягли... — пробурмотів Авреліан, намагаючись дістати маленький пакетик.

— Зрозуміло, — сказав Гаррі. Він кивнув Герміоні, щоб та продовжувала, а сам почав допомагати Авреліану з кишенею. Драко закотив очі.

— Авреліан... він... — дівчина замовкла, не знаючи, як продовжити. — Ти знаєш, що таке часоворот?

Драко кивнув.

— Так, я знайомий із часоворотами.

— Наскільки близько? — несподівано запитав Гаррі.

— Я маю на увазі, що чув та читав про них. У мене ніколи його не було, якщо тобі цікаво, Поттере, –– уїдливо зауважив Малфой.

Герміона вичікувально подивився на двох чоловіків і продовжила:

— Що ж, коли ми знайшли Авреліана, на ньому був часоворот. За допомогою нього він і потрапив до нас.

— Тобто ти хочеш сказати, що він скористався ним? — недовірливо запитав Драко, кивнувши у бік дитини.

— Ні. Часоворот був на ньому, але активувала його мати хлопчика, — сумно сказала Герміона. — Нам відомо, що він повернувся щонайменше на 6 років.

— Ви ж не думаєте, що я поведуся на це? — посміхнувся Драко.

— Можеш вірити у що хочеш, — просто відповів Гаррі, дістаючи, нарешті, з кишені Авреліана пакет і висипаючи з нього на стіл цукерки Берті Боттс. — Ми просто подаємо тобі всю інформацію, яку маємо, а ти, коли вислухаєш усе до кінця, зможеш висловитися.

Драко відкинувся на спинку стільця і ​​склав руки на грудях, демонструючи, що готовий слухати далі.