Покидьок із сім'ї графа

Розділ 1. Коли я розплющив очі (частина 1)

Художник обкладинки - @chunbongmoon

Примітка:

Прізвище Генітьюз, насправді, читається як Генітусе (헤니투스), і навіть якщо прибрати «е» вкінці, то все одно «Генітус» звучить максимально жахливо, тому я вирішила взяти англ варіант.

Сподіваюсь, вам до вподоби незначні зміни в оригінальній вимові імен, приємного читання!
(П'ята, п'ята редакція дай боже сил)

_____

Хлопець відчув, як хтось м'яко поплескав його по плечу. Згрубіла долоня нагадала йому руку виснаженого батька. Вона була такою теплою.

– Паничу, настав ранок.

Проте голос був напрочуд глибоким. Хлопець відчув озноб по всьому тілу, його очі інстинктивно розплющились. Замість яскравого сонячного світла, що мало линути з вікна, він побачив старого чоловіка, що стояв поряд із задоволеним виразом обличчя.

– Я здивований, що ви прокинулися з першої спроби.

– Га?

– Пан бажає поснідати з паничем, оскільки вже минув якийсь час з останнього разу. Схоже, сьогодні це буде можливо.

Він побачив дзеркало позаду дідуся. Звідти на нього збентежено дивився червонокосий юнак .

«Здається, цей хлопець - це я».

– Паничу Кейле?

Стурбований чоловік дивився на нього, але проблемою був зовсім не цей стариган.

Хлопець прекрасно це чув.

Панич Кейл. Це було знайоме ім'я. Він повільно промовив його.

– Кейл Генітьюз?

Старий слуга подивився на нього, як на онука.

– Так. Це ваше ім'я, паничу. Я гадаю, ви досі трішки п'яний.

Слухаючи стурбовану відповідь дідуся, юнак, звісно, задумався про ім'я, яке було навіть важливішим за ім'я Кейла Генітьюза.

– ... Бікрос.

– Ви говорите про мого сина?

– ... Шеф.

– Так. Мій син шеф. Вам потрібно, щоб він зробив щось від похмілля?

У хлопця потемніло перед очима, він важко опустив обважнілу голову на руку.

– Паничу, ви досі напідпитку? Мені варто покликати лікаря? Чи ви умиватиметесь?

Він подивився на червоне волосся, що затулило його обличчя. Це був яскраво-червоний колір, такий несхожий на його природний чорний.